Вівторок, 22.08.2017, 10:09
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Історична мозаіка в математиці

Меню сайту
Форма входу

Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Наше опитування
Яка сторінка на сайті Вас найбільше зацікавила?
Всього відповідей: 956
Пошук
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наше опитування
Чи доводилося Вам використовувати знання отримані на уроках математики поза межами цих уроків?
Всього відповідей: 571
Наша кнопка

Історична мозаіка в математиці

Друзі сайту
Архів записів

Срередньої Азії і Близького Сходу

Після остаточного занепаду Західної Римської імперії (V ст. н. е.) на широких просторах Аравійського півострова на початку VII ст. піднялась і  зміцніла велика Арабська держава.   Між   племенами   йшла внутрішня боротьба за панування. У VІІ ст. розгорнулася боротьба за поширення нової релігії, заснованої Мухамед- Магометом, який утворив з аравійських племен, що прийняли могутній союз. Почався період завойовницьких походів до багатих країн Сходу і Заходу під гаслом священних війн з невірними. З цього приводу К. Маркс писав, що історія Сходу приймає вид історії релігій.

Протягом століття внаслідок завойовницьких воєн утворилось кілька арабських держав — халіфатів. Виникли великі міста, як центри торгівлі, ремесел, адміністративного управління. Арабська мова стала практично єдиною мовою офіційних документів, релігійних книг, наукових трактатів і художніх творів.

У 637 р. в їх руках були Сірія і Іран, у 642 р. вони захопили Єгипет. У 711 р. араби разом з племенами берберів проникли в Європу і захопили Іспанію.

Столицею східного Арабського халіфату з 635 р. був Дамаск, який знаходився в Сірії, а з 762 р.— за­сноване неподалік від злиття Тигру і Євфрату м. Багдад. Ця нова столи­ця в житті арабського світу відігра­ла важливу роль. Багдад став пер­шим великим науковим центром ха­ліфату.

Економічне й політичне життя сприяло розвиткові науки і зокрема математики. Знання потрібні були для проведення іригаційних робіт, будівництва, для розвитку торгівлі і ремесел. Міжнародні зв'язки, мор­ські експедиції сприяли розвиткові географії й астрономії. Наприкінці VIII ст.,— на початку IX ст. у Баг­даді працювало багато вчених і пе­рекладачів з різних місцевостей. Ха­ліфи, починаючи з аль-Мансура і Гаруна аль-Рашіда, сприяли розвит­кові математичних і природничих наук. При Гаруні було відкрито ве­лику бібліотеку, в якій цілий колек­тив займався переписуванням нау­кових творів. Халіф аль-Мамун об'­єднав учених в один колектив-академію, яку назвали «Будинок муд­рості». При «Будинку мудрості» бу­ла добре обладнана обсерваторія. Група вчених наполегливо працюва­ла тут у різних галузях науки — астрономії, географії, математики.

Було  проведено нові вимірювання довжини одного градуса земного меридіана, нахилу екліптики тощо.

Математична школа в Багдаді активно .працювала більш як два століття. Протягом 100—150 років були перекладені на арабську мову з грецької і сірійської мов основні твори Евкліда, Архімеда, Аполлонія, Птолемея, Діофанта та інших авто­рів. Перекладали і коментували їх видатні вчені. Вплив грецької ма­тематики позначився на методах до­сліджень і на стилі праць арабських математиків.

Подібно до Багдадської наукової школи, організовувались школи і в інших містах арабських халіфатів. В різний час науковими центрами були Бухара, Хіва, Газна, Рей та інші міста. Пізніше в Ісфагані, в Марагу, поблизу Тегерана, в Сам'арканді тощо існували обсерваторії.

Народи Середньої Азії й Близь­кого Сходу жили в обставинах по­стійних війн і внутрішніх заколотів. Рабовласницька форма організації суспільного устрою пережила себе й почала руйнуватися. Були зане­дбані ірригаційні споруди, зруйновані канали, занепало сільське гос­подарство й промисловість. Занепа­ла і наука. Після XV ст. ученими цих країн у математиці не було зроблено значних відкриттів. Центр наукової думки переміщується в Європу.

Про деяких арабських учених серед­ніх віків ви дізнаетесь на сторінках сайту.