Вівторок, 23.05.2017, 19:58
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Історична мозаіка в математиці

Меню сайту
Форма входу

Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Наше опитування
Яка сторінка на сайті Вас найбільше зацікавила?
Всього відповідей: 956
Пошук
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наше опитування
Чи доводилося Вам використовувати знання отримані на уроках математики поза межами цих уроків?
Всього відповідей: 570
Наша кнопка

Історична мозаіка в математиці

Друзі сайту
Архів записів

ГЛУШКОВ Віктор Михайлович (1923-1982)

Український математик і кібернетик, від 1961 р. — директор київського академічного Інституту кібернетики.

Дослідження присвячено алгебрі, кібернетиці та обчислювальній техніці. Під його керівництвом створено ЕОМ «Київ», «Дніпро», системи автоматизації програмування та ін.

В. Глушков виростав у м. Шахти (східна Донеччина). Вже у 8 класі він опанував вищу математику за програмою технічного ВНЗ. Закінчив два ВНЗ (енергофакультет політехнічного інституту та фізико-математичний факультет університету в м. Ростов-на-Дону). У 32 роки — доктор наук, в 37 р. — академік.

Подаємо деякі думки В. Глушкова:

«Вона [кібернетика], як магніт, притягує до себе багато наук і, у свою чергу, наділяє своїм методом пізнання кожну з них».

«Кібернетична техніка — це, можна сказати, синхрофазотрон для соціології».

«...Математизація зовсім не означає зникнення конкретних наук і поглинання їх математикою. Кожна наука зберігатиме свою специфіку як стосовно предмета свого дослідження, так і стосовно методів, незважаючи на те, що тут значне місце посідають ті методи, які ми звикли називати математичними.

Чи включати це в математику, чи вважати ці методи математичними? Це, звичайно, питання про визначення, але питання дуже істотне для майбутнього розвитку математики. Адже якщо ми назвемо загальну теорію мов і теорію конкретних інформаційних мов не математикою, хоч вони за формою повинні будуватися як математичні теорії (як ми звикли до цього розуміти математику), то це буде просто означати згасання математики. Математика буде до певної міри вироджуватись, вона все більше і більше буде варитися в колі своїх проблем, чому ми вже нині стаємо свідками, коли виникають проблеми, що вже й зараз нікого не цікавлять. І все ж досить часто вся могутність математики націлюється на розв'язання таких проблем. У кожній науці — це один із симптомів виродження. Коли ж вважати, що математика повинна мати світле майбутнє, то варто, мабуть, погодитися з тим, щоб вищезгадані методи теж віднести до математики. У противному разі математика занепадатимеме, а замість неї народжуватиметься щось нове».

«Та обставина, що настала доба автоматизації... процесів пізнання, дозволяє нам твердити, що подолано той рубіж, який штучно стримував просування математики, коли гаслом розвитку природознавства була теза: «світ влаштований просто».

...До гасла, що світ влаштований просто, ми з повним правом можемо додати, що в деяких аспектах він все ж таки складний, і включити в сферу своєї уваги певну частину складно влаштованих речей, складних систем».

«Людина, озброєна „розумними" кібернетичними машинами, буде завжди розумнішою не тільки за людину без машин, а й за машину без людини. А це означає, що постановка проблеми „людини чи машина?', може, і доречна в суто технічному плані, проте повністю втрачає свій смисл при врахуванні реальних соціальних факторів. Замість неї ми приходимо лише до дилеми „людина без машини або людина з машиною", для якої вибір правильного розв'язання не викликає ніяких сумнівів».

«...Достатньо удосконалені кібернетичні машини — і ті, що є вже, і особливо ті, що будуть створені в майбутньому,— можуть переважувати людину у відношенні переробки інформації. Принципово можливе створення кібернетичної машини, яка буде в цьому сенсі, „розумніша" будь-якої людини чи групи людей».

Ляшко: «Нам потрібні сьогодні, як ніколи, Глушкови, люди, які володіють даром охоплювати все зразу, з масштабністю бачити сутність проблеми, а не поодинокі, не дрібненькі проблеми, а — все відразу! Уміти швидко і професійно розбиратися у важких проблемах, тим більше пов'язаних з життям людей, з їх щоденними проблемами, і не тоді, коли під Верховною Радою вже торохкають шахтарські каски, а завчасно вирішувати болючі питання. Тоді не буде ні Чорнобилів, ні Спітаків, ні Мангеттенів».