Понеділок, 24.04.2017, 14:17
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Історична мозаіка в математиці

Меню сайту
Форма входу

Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Наше опитування
Яка сторінка на сайті Вас найбільше зацікавила?
Всього відповідей: 956
Пошук
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наше опитування
Чи доводилося Вам використовувати знання отримані на уроках математики поза межами цих уроків?
Всього відповідей: 569
Наша кнопка

Історична мозаіка в математиці

Друзі сайту
Архів записів

КОВАЛЕВСЬКА Софія Василівна (1850-1891)

Російський математик почасти українського походження, письменниця, публіцистка, членкор. Петербурзької АН (1889).

Рано виявила незвичайні математичні здібності. Оскільки в царській Росії жінки не мали права на вищу освіту, то Ковалевська їде за кордон. Бере уроки у К. Ваєрштраса, який пізніше писав про неї: «Що ж до математичної освіти Ковалевської, то можу запевнити, що я мав дуже мало учнів, які могли б з нею зрівнятися працьовитістю, здібностями, ретельністю та захопленням наукою».

За праці «Деякі дані до теорії рівнянь з частинними похідними», «Про зведення деяких Абелевих інтегралів до еліптичних інтегралів», «Деякі дані та зауваження до дослідження Лапласа про форму кільця Сатурну», їй було присуджено звання доктора філософії з відзнакою. Від 1883 р. вона — завідувач кафедри математики Стокгольмського університету.

Подамо деякі думки С. Ковалевської:

«Я відчуваю, що мені судилося служити істині — науці та прокладати нову дорогу жінкам, тому що це означає — служити справедливості».

«Справжня математика — найменш суха з усіх наук; вона відкриває широке поле для творчої фантазії та спекулятивних поглядів; сухість предмету залежить, так би мовити, від гілок, якими по світовому дереву підіймаються та спускаються».

«Багато людей, які ніколи не мали нагоди ближче спізнати математику, плутають її з арифметикою і вважають через це наукою сухою та безплідною. Насправді ж це наука, що вимагає якнайбільшої фантазії, і один з перших математиків нашого століття каже абсолютно слушно, що не можна бути математиком, не будучи водночас і поетом у душі. Але, звісно, щоб зрозуміти справедливість цього визначення, треба відмовитись від давнього упередження, ніби поет повинен творити щось неіснуюче, ніби фантазія й вигадка — це одне й те саме. Мені здається, що поет повинен бачити те, чого не бачать інші, бачити глибше, ніж інші. Це саме повинен і математик» .

С. Вавілов про С. Ковалевську: «В історії людства до Ковалевської не було жінки, рівної їй за силою та своєрідністю математичного таланту».