Відкритий лист до директора Українського центру оцінювання якості освіти - 24 Листопада 2014 - Історична мозаіка в математиці
Четвер, 23.03.2017, 19:20
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Історична мозаіка в математиці

Меню сайту
Форма входу

Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Наше опитування
Яка сторінка на сайті Вас найбільше зацікавила?
Всього відповідей: 955
Пошук
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Наше опитування
Чи доводилося Вам використовувати знання отримані на уроках математики поза межами цих уроків?
Всього відповідей: 567
Наша кнопка

Історична мозаіка в математиці

Друзі сайту
Архів записів
Головна » 2014 » Листопад » 24 » Відкритий лист до директора Українського центру оцінювання якості освіти
12:21
Відкритий лист до директора Українського центру оцінювання якості освіти

Директору Українського центру

оцінювання якості освіти

Ігорю Лікарчуку

Вельмишановний пане Ігорю!

    Звернутися до Вас з відкритим листом примусила неможливість отримати іншим шляхом відповіді на запитання, що турбують не тільки мене, як учителя математики і впродовж декількох років заступника відповідального за пункт тестування, а й багатьох моїх колег, учнів та їх батьків.

     Отже:

1.    На даний момент термін навчання на ІІІ ступені освіти становить 2 роки (10-11 класи). Чи не є порушенням права випускників та широко роздекларованого принципу гарантування рівних умов доступу до вищої освіти введення суттєвих змін у проведенні ЗНО за півроку до початку основної сесії (тобто на час вступу цьогорічних випускників до 10 класу мови про зміни в програмах ЗНО не було)?

2.    Складність завдань тесту базового рівня відповідає програмі з математики для 5-9-х класів та програмі з математики для 10 – 11 класів академічного рівня. Складність останніх шести завдань сертифікаційної роботи поглибленого рівня відповідає програмі з математики профільного рівня для 10 – 11-х класів. Чи дійсно надають вказані вище факти додаткові гарантії рівного доступу до вищої освіти усім абітурієнтам чи, навпаки, унеможливлюють участь випускників спеціалізованих загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та випускників усіх інших шкіл, в яких математика вивчається на рівні стандарту в ЗНО з математики? Заперечення, що випускники спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов  повинні продовжувати навчання за напрямом,  вибраним у школі, прийняти дуже важко хоча б тому, що в сучасному світі знання іноземної мови є не просто самоціллю або професією для всіх, хто нею володіє, а необхідним додатком до будь-якої спеціальності.

3.    Чи взагалі дійсно необхідно впроваджувати складніші тестові завдання зокрема з математики? По-перше, довантаження і без того трудомістких тестів новими завданнями підвищує фактор втомлюваності, що суттєво й негативно впливає на результат. По-друге, тести з математики і так мали достатній рівень складності. Хіба насправді значна кількість абітурієнтів отримувала на ЗНО високі бали? До того ж ситуацію трохи маскує рейтингова система оцінювання ЗНО, при якій максимально можливі 200 балів може отримати не той, хто безпомилково розв’язав усі запропоновані завдання, а той, хто виявився кращим серед інших.

4.     Не було б доцільнішим не ускладнювати завдання ЗНО з математики, а перестати експериментувати зі змістом навчальних програм, не говорячи вже про підручники? За останні роки програма з математики для 5-9 класів змінювалася три рази: у 2001, 2003 та 2005 роках. Учні 10-11 класів отримали ще два (четвертий та п’ятий) перегляди програми в 2010 та 2011 роках. Причому навіть поверхневий аналіз змісту програм для 5-9 класів дозволяє зробити висновки, що сутність перегляду звелася до простого зменшення кількості годин при незмінності чи навіть збільшенні змісту навчального матеріалу.

5.    Чи вважаєте Ви прийнятним, що, враховуючи все викладене вище, абітурієнти у 100% складі (адже суттєві зміни відбулися і в проведенні обов’язкового ЗНО з української мови) повинні будуть додатково займатися або на платних курсах (безкоштовних курсів просто не існує) або з репетиторами?

6.    І останнє: як співвідноситься проведення основної сесії ЗНО в пункті тестування, створеному на базі загальноосвітньої школи, із проведенням навчально-виховного процесу, який якраз і є, на відміну від ЗНО, основним у діяльності школи, в квітні та травні? Де повинні знаходитися і що робити декілька сотень дітей, які є учнями 1 – 10 класів у той день, коли в школі проводиться тестування? Про навчання в цей день у другу зміну мова не йде, оскільки, по-перше, час закінчення тестування, вимоги до пункту тестування дозволяють особам, які не беруть у ньому участь, знаходитися в школі в цей день не раніше 15-ї години; по-друге, учителі, яких залучають до роботи в пунктах тестування (як показує практика, таких може бути половина складу педагогічних працівників школи), повинні взяти на цей день відпустку за основним місцем роботи. Перенесення ж сесій ЗНО на суботи та неділі призведе до порушення конституційного права вчителів на щотижневий відпочинок (особливо враховуючи добровільно-примусовий принцип залучення педпрацівників до роботи в пунктах ЗНО). Питання про те, хто повинен кожного разу розставляти меблі у відповідності до вимог до пунктів ЗНО, а потім повертати її у положення, при якому можливе проведення навчально-виховного процесу в порівнянні з питаннями, викладеними вище, взагалі, мабуть, є риторичним.

З повагою до Вас та з надією на конкретні відповіді на поставлені запитання

заступник директора

з навчально-виховної роботи

спеціалізованої загальноосвітньої школи

з поглибленим вивченням іноземних мов

І – ІІІ ступенів № 2 м. Чернігова,

вчитель математики

Бугайова Олександра Володимирівна.  

Переглядів: 373 | Додав: toha | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: